Принцип роботи системи теплої статі

Тепла підлога є одним із ефективних способів опалення цілого будинку або вибраних приміщень. Циркуляція води через вмонтовані труби в підлогу, проходить із температурою від 35 до 50ºС, мах 60ºС. Через низьку температуру води в опалювальній системі такий тип опалення називається низькотемпературним. Це ідеальне рішення при опаленні тепловими насосами, конденсаційними котлами та сонячними колекторами. Низька температура води в системі сприяє більш ефективній роботі джерел тепла, тим самим забезпечуючи максимальну економію витрат на опалення.

Нагрівальним елементом при опаленні теплою підлогою є вся поверхня підлоги. Завдяки цьому, приблизно 70% передається тепловипромінюванням, забезпечуючи для людини комфортну температуру в приміщенні, а температура підлоги досягається від 26 до 29°C – при цьому відчуватиметься, що підлога лише трохи тепла.

Встановивши систему теплу підлогу ви обов’язково оціните її переваги:

• у приміщенні тепле повітря рівномірно розподілене,
• можливість відмовитися від опалювальних приладів, типу радіаторів, конвекторів тощо,
• надійність та довговічність системи від 30 до 50 років,
• комфортний та затишний мікроклімат.

Водоізоляція є будівельною або алюмінієвою фольгою, що захищає інсталяції від вологи, яка встановлюється зверху основної ізоляції.

Пристінна ізоляція виконує функції компенсатора напруги між конструкцією теплої підлоги та стінами будівлі. Виготовлена з поліетилену та укріплена фольгою.

Теплоізоляція використовується, щоб більше тепла було направлено в опалювальне приміщення з мінімальними втратами тепла вниз. Залежно від розташування приміщення (на першому поверсі, у кімнаті з обігрівом або без обігріву) застосовується різна товщина ізоляції. На першому поверсі товщина ізоляції повинна бути близько 10 см, над приміщенням, що опалюється, близько 3 см, 5 см – без підігріву.

Для обігріву в системах “тепла підлога” використовують багатошарову пластикову трубу діаметром 16 мм. Наявність шару алюмінію в трубі забезпечує опір тиску і натягу, що виник у місцях деформації труби.

Залежно від температури опалювальної води та необхідної кількості тепла для опалення приміщення труби укладаються на відстані кожних: 100, 150, 200, 300 мм один від одного.

Бетонна стяжка. У процесі нагрівання та охолодження приміщення, бетонній стяжці властиво “ірати”. Щоб уникнути можливості розтріскування бетону, вживаються заходи збільшення його пластичності та міцності; використовуються так звані пластифікатори, поліпропіленові волокна чи арматурна сітка.

Підлоговим покриттям у системах «тепла підлога» використовують: паркет, ламінат, камінь, керамічну плитку, ковролін та ін. Ці матеріали відрізняються теплопровідністю – ступінь складності передачі тепла (більшою чи меншою мірою обмежують передачу тепла). Для системи теплої підлоги найкраще підходить покриття з керамічних та кам’яних плит, т.к. відрізняються кращою теплопровідністю, а ковролін та паркет перешкоджають теплопередачі.